3.)
ПРЕСТОЛ ТА ІГРИ
Правда ж, ви не будете сперечатися, що політика -- саме та сфера, в контенті якої превалюють ідіоти, злодії та всеможливі негідники? Навіть, якби її вершили цілком позитивні, білі і пухнасті персони, привід охарактеризувати таких «няшок» обсценною лексикою завжди знайшовся б. От тільки політики добре захищені , голими руками, як і голими словами їх не візьмеш. Зазвичай, не візьмеш. За винятком окремих випадків…
Чи цікаво майданерам, чому
звинувачення проти «тирана і злодія» досі
не доведені у жодному суді -- ані в
гаазькому, ані у вітчизняному, одвічно залежному від влади?… Не доведені і край. Це аж ніяк не означає, що колишній
український президент святий. Просто з
доказами – проблемка. А презумпції невинуватості у світовому праві, як на зло,
ще ніхто не відмінив. Чому очільники протестів не наважилися провести
референдум про недовіру нелюбому «Баті» бодай після розв’язки лютневих протистоянь? Загадка прозора: боялися програти...Уявляєте,
чим для них міг обернутися програш? І,
взагалі, слід дивитися на ситуацію з
іншої точки зору: коли цапа-відбувайла скидають у прірву, не прийнято
перейматися юриспруденцією.
«Люди, вірячи, що новий правитель
виявиться кращим, -- підморгує нам Ніколло Макіавеллі -- охоче повстають проти старого, та невдовзі вони на досвіді
переконуються, що обманулися. Адже новий правитель завжди виявляється
гіршим»...Ущербність того, хто «сходить на престол» в результаті повстання , не
обов’язково визначається
особливостями його натури. Усе фатальніше.
Революція – велике порушення правил. Запускаючи механізм деструкції,
мусите розуміти, що він працюватиме і проти вас . Якщо стався переворот № 1,
немає підстав не статися переворотам № 2,№ 3,№ 4…Руїна, Безчасся, епоха
Перемін…. Доля сувора до самозванців. Доля сувора до народів, які дозволили їм
верховодити собою. Втрата Криму і
громадянська війна на Сході – карма
України за безглуздий «Майдан».
Чи випадає нелегітимному
урядові судити уряди собі подібні? Чий злочин злочинніший –
сторони А, що в силовий спосіб захопила владу в державі, чи сторони Б, що
зажадала від’єднання свого
регіону від держави, владу у якій захопили її світоглядні противники? Невже
Галичина не запалилася би сепаратистською ідеєю, якби Київ, а з ним і
«гетьманська булава», опинилися в руках новоросіян?
Можете не відповідати…Як воно у
Пастернака: «Тишина – ты лучшее, что я слышал»…
Осінь -- 2014
Комментариев нет:
Отправить комментарий