ЗВИЧАЙНИЙ УР

4.)                                                       
                                                          ЗВИЧАЙНИЙ УР


                Хочеш – скажи їм, що отара овець не розумніша за одну вівцю, а напрямок, вказаний бадьорими пастушками – необов язково веде на пасовисько, адже рано чи пізно овечі дороги закінчуються на м’ясокомбінаті. Скажи їм, що юрба – то не є гігантська істота зі збірним супермозком. Уділ юрби – віддаватися інстинктам та емоціям, а ще за командою виконувати примітивні функції: стрибати, співати хором, руйнувати…Скажи їм, і вони не повірять. Чи зроблять вигляд, що не повірили…
                У своїй статті майже дворічної давності, присвяченій проблемі законодавчих заборонних маразмів, я торкнувся одного показового історичного феномену. Йшлося про те, як невеликі групи прибічників більшовицької та фашистської диктатур різко виросли у тотальні більшості, а з розвалом державних систем «народні маси» так само різко перетворилися на противників ще вчора шанованих ідеологій. Мабуть, з позиції дослідника я мав би радіти, що першу частину схожої дивовижі мені випало побачити на власні очі, але, поки не побачив другої, утримаюся…
                Звірства нацистів у концтаборах  соціальний психолог Йельського університету Стенлі Мілгрем вважав нехарактерними  загальнолюдській природі і пов’язував  зі своєрідностями німецького менталітету. Він вирішив провести експеримент із групами американців і німців, аби випробувати піддослідних на жорстокість до незнайомих людей під впливом авторитарної фігури. Спочатку вчений взявся за земляків, ними ж і завершив, відмовившись від «німецького» продовження експерименту. Понад половину учасників належало кваліфікувати як садистів: «Якщо б у Сполучених Штатах створили систему таборів смерті за зразком нацистської Німеччини, відповідний персонал для цих таборів можна було б знайти у будь-якому американському місті середньої величини»…
               Трактат Умберто Еко налічує 16 ознак Ур-фашизму. Взимку українській дійсності не вистачало трьох із них. Тепер двох…
               Ті, кому ім’я легіон, а по-простацьки – юрба, майже дослівно  декларують кричалки  Кіплінгівських бандерлогів: « Ми великий народ! Ми всі так говоримо, і тому це правда!». Хочеш – нагадай їм хто такі бандерлоги, тобі ж не терпиться почути , що ти,  і твій Кіплінг -- імперські прихвостні, а відтак агенти  Путіна. Поміж іншим, май на увазі:  не кожен співрозмовник із юрби  в курсі, що, даючи назву племені мавп, Кіплінг  не ставив  собі за мету позбиткуватися з прізвища провідника української національної ідеї...
                У їхніх головах булькає щось на зразок коктейлю Молотова – гримуча суміш глупоти й лицемірства, і спробуй-но вичисли,  якого складника в тій суміші більше. А, може, в результаті збовтування утворюється принципово нова речовина з особливою молекулярною структурою? Без термінології Орвела тут ніяк не обійтися. «Злочинстоп» -- глухота до ворожих аргументів, захисна тупість. «Чорнобіл», у першому значенні -- звинувачення ворога у ганебній схильності чорне називати білим, у другому – схвальне  засвідчення готовності члена Партії назвати чорне білим, якщо цього вимагатиме партійна дисципліна. «Двоєдумство» -- здатність утримувати два взаємовиключні поняття в одному розумі одночасно і при цьому цілковито визнавати і приймати обидва.
                  До речі: якийсь  радикальний політик минулої постреволюційної весни на повному серйозі штовхнув креативну пропозицію заснувати міністерство Правди*. Висновок: щоб, не напружуючись,  втілити «1983»  в життя, достатньо НЕ ЧИТАТИ ЦЬОГО РОМАНУ…

Осінь – 2014

---------------------------------------------------------------------------

• Минуло неповних два місяці від написання статті, і міністерство Правди в Україні таки з’явилося.